8 жовтня 2026 року Міністерство закордонних справ Південної Кореї оголосило про відкликання посла в Україні Пак Кічана на Батьківщину як форму дипломатичного протесту. У заяві відомства зазначено, що уряд сподівається на належне врегулювання невирішених питань і продовжуватиме консультації з українською стороною. Посольство Республіки Корея в Україні продовжує працювати, тобто відкликання посла не означає закриття представництва.
Зв’язок кризи з інтересами України
Передумовою демаршу стало публічне згадування президентом Володимиром Зеленським під час виступу на Генасамблеї ООН 23 вересня передачі Сеулу двох північнокорейських військовополонених, узятих у полон у Курській області у січні 2025 року. Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон 24 вересня заявив про порушення угоди про нерозголошення, тоді як радник президента України Дмитро Литвин відкинув саме існування такої домовленості. Міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хьон повідомив, що вибачення, які Київ надіслав Сеулу, не виправдали очікувань. 2 жовтня Лі Чже Мьон пригрозив «заходами», якщо Україна не перепросить. Південнокорейське МЗС викликало українського повіреного у справі щодо розголошення інформації. Відкликання посла ускладнює двосторонні контакти в період, коли Сеул утримується від прямих постачань зброї Україні з 2022 року.
Позиція Сеула щодо пального
Одночасно Офіс президента Південної Кореї спростував звинувачення у постачанні пального до РФ в обхід санкцій. За офіційною статистикою, експорту дизелю, бензину чи авіапального до Росії з серпня 2025-го до серпня 2026 року не зафіксовано, а уряд, за даними відомства, послідовно дотримується санкцій та експортних обмежень. Офіс президента повідомив, що перевіряє озвучену інформацію та вживе заходів у разі виявлення порушень.






